Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
кострубатий — 1) (який має нерівну поверхню), шорсткий, шкарубкий, цупкий 2) перен. неоковирний, невправний; невправний, незграбний, недоладний (про стиль, мову й под.) 3) кошлатий, розкуйовджений, наїжений (про волосся, брови тощо); настовбурчений … Словник синонімів української мови
кострубатий — прикметник … Орфографічний словник української мови
стрепіхатий — Стрепіхатий: кострубатий [22] кучерявий, кудлатий, кострубатий [IV] кучерявий, кудлатий; розкудовчений [III] настовбурчений [VI,VII] Стрепіхатий пояснений як «кучерявий, кудлатий, розкуйовджений» (491) у реченні: «Волочилися, мов неприкаяні, голі … Толковый украинский словарь
хропавий — Хропавий: (пропалений камінь) – хрупкий, крихкий [12] кострубатий, хриплий [48] кострубатий [XX] Бачу я те і сам, що всі майже мої дотеперішні речі під взглядом внішньої форми хропаві і негладкі, що походить із нагромадження полугласних,… … Толковый украинский словарь
каракатий — а, е. 1) Сукуватий, із наростами; кострубатий, кордубатий, корчуватий (про дерева). Каракатий в яз. || Кривий. 2) перен. Незугарний на вигляд, кривоногий (про людину) … Український тлумачний словник
корявий — а, е, розм., рідко. Те саме, що кострубатий 1); нерівний (про дерево) … Український тлумачний словник
кострубатенький — а, е. Зменш. пестл. до кострубатий … Український тлумачний словник
кострубатість — тості, ж. Властивість за знач. кострубатий 1), 2) … Український тлумачний словник
кострубато — Присл. до кострубатий 1), 2) … Український тлумачний словник
страпатий — Страпатий: від стропи, стропила; стрі: звід, склепіння; в переносному знач. – кострубатий [8] див. стрепіхатий [IV] розтріпаний [9] … Толковый украинский словарь
